))
Подкаст про те, як говорити коректно і руйнувати бар'єри в голові та спілкуванні. У кожному епізоді ведуча потрошку пояснює, чому ті чи інші терміни вже вийшли з уживання і що треба використовувати замість них. Ведуча та авторка - Таня Касьян, укладачка "Довідника безбар’єрності", авторка книжки "Про що мовчать". Ілюстраторка - Анастасія Левицька Звукорежисер - Роман Кормін Instagram - https://www.instagram.com/taniakasian/ Facebook - https://www.facebook.com/kasiantania/
…
continue reading
У цьому епізоді ведуча та авторка подкасту Таня Касьян розглядає два ключові підходи для інклюзивної мови. Із цього випуску ви дізнаєтесь про теорії “плавильного котла” та “миски салату”, у чому полягає принцип інтерсекційності і чому важливо цінувати різноманіття, а не стирати його і намагатись змішати усіх в одну купу. Таня Касьян - авторка та ве…
…
continue reading
…
continue reading
У цьому випуску ведуча Таня Касьян розбирається з непростими термінами: національність, етнічна належність, національна спільнота/меншина та пояснює, які терміни коректно використовувати щодо тих чи інших етнічних груп. А ще вона розповідає, чому слово «азіат» має колоніальне коріння, чому ми маємо використовувати термін “роми та ромки” та наводить…
…
continue reading
У новому епізоді подкасту «Потрошку» ведуча та авторка Таня Касьян розповідає, як коректно спілкуватися з людьми із захворюваннями. Чому важливо ставити людину, а не діагноз на перше місце? Які слова та вирази можуть стигматизувати чи ранити? Чому «онкопацієнт» доречно тільки в медичному контексті, а «людина з історією раку» — більш чутливий і унів…
…
continue reading
Коли Дональд Трамп спитав президента Ліберії, де той навчився так добре говорити англійською, це викликало в того незручну посмішку. Комусь це видається за комплімент, комусь за невігластво, але насправді — це приклад мікроагресії. У цьому випуску ведуча Таня Касьян розбирає поняття мікроагресії та її форми: що це таке, чому навіть «компліменти» мо…
…
continue reading
Чому ми так прагнемо бути "молодими"? Звідки взялася історія про те, що молодий вік — це до 45 років? І що справді кажуть міжнародні організації про вікову класифікацію? У цьому випуску авторка та ведуча Таня Касьян розбирає фейки, цитує документи ООН та ВООЗ і ділиться особистою історією про ейджизм. Цей подкаст виходить за підтримки представництв…
…
continue reading
У цьому випуску авторка та ведуча Таня Касьян досліджує, як працюють стереотипи — звідки вони взялися, чому так міцно закріпились у суспільстві та як проявляються у нашій щоденній мові. Поговоримо про “жіночок” у текстах, загадку про хірурга, а також про піраміду ненависті, де на дні лежать саме стереотипи, які з часом можуть призвести до реально…
…
continue reading
В новому сезоні подкасту “Потрошку” ми знову повертаємось на самий початок, аби розібратись, чому у США зараз відбувається такий відкат з DEI (різноманіття, справедливість та інклюзія), кого лякає те, що в бізнесі, університетах і серіалах Нетфлікс стало більше людей різного кольору шкіри та сексуальної орієнтації, і як Білий дім став таким правим.…
…
continue reading
Чому не варто називати тих, хто повернувся з полону, “жертвами насильства”? Кого можна називати “героями”? І як казати замість “людина з ампутацією” та “колишні військові”? У фінальному випуску другого сезону ми говоримо про етичну та коректну комунікацію в військовими, а також ветеранами й ветеранками. Авторка та ведуча Таня Касьян спирається на в…
…
continue reading
Евфемізми – це такі маскувальні слова, які ми використовуємо, коли ми не знаємо, як говорити коректно, боїмося щось сказати неправильно і починаємо прикрашати, помʼякшувати та завуальовувати. І характерні вони для різних мов та країн. У цьому випуску авторка та ведуча Таня Касьян пробує розібратися, чому ми обираємо говорити евфемізмами, а також зг…
…
continue reading
У цьому випуску без запікувань не обійдеться, адже ведуча та авторка Таня Касьян розповідає звідки ростуть корені у двох образливих слів на букву “Н” та на букву “П”. Перше використовують щодо темношкірих людей, друге – щодо геїв, а сьогодні ще й росіян. Такі слова, до речі, називаються слюрами. Це буде складно - переконати людей не говорити таке с…
…
continue reading
Якщо ви слухали попередні випуски, то спробуйте пройти невеличкий тест і відповісти, чи коректно казати наступним чином: “У неї ментальні проблеми” “Він ПТСР-ник” “В них виявили онкологію”. Відповіді ви дізнаєтеся, прослухавши цей епізод подкасту. А ще ведуча та авторка Таня Касьян розповість про три ключових правила, які допоможуть вам зрозуміти, …
…
continue reading
У цьому випуску пропонуємо поговорити про трансгендерних людей, а також різницю між поняттями гендер і стать. Якщо ви трансфобна людина, то можливо, вам варто пропустити цей епізод, або ж ризикнути переглянути свої уявлення і таки послухати його. Якщо ж ні, нумо розбиратися з термінологією. Ведуча та авторка - Таня Касьян, виконавча директорка ГО “…
…
continue reading
Залежність – не примха, не слабкість і не якась звичка, якої можна позбутись за 21 день чи скільки там обіцяється у мотиваційних книжках. У всіх нас буває різний досвід зіткнення з залежностями та людьми, які їх мають. Погодьтеся, усе, що стосується залежностей дуже стереотипізовано і сприймається як дно людського життя. І це замкнене коло, бо чере…
…
continue reading
У цьому епізоді ми поговоримо з вами про переселенців та залишенців. Не чули другого слова? А його використовували зовсім нещодавно в одному матеріали про людей в окупації. До речі, говорити просто “переселнці” в контексті повномасштабної війни теж некоректно. А як правильно? Розповідає ведуча і авторка — Таня Касьян, виконавча директорка ГО “Точка…
…
continue reading
Ми повертаємося з новим сезоном про інклюзивну мову, щоб вчитися говорити коректно про людей і до людей. У новому сезоні ми поговоримо про те, як говорити про людей із залежностями, про тих, хто вимушений залишатися в окупації чи виїжджати в інші міста та країни, про людей із психічними розладами та інших. Ми вчитимемось говорити так, щоб не навішу…
…
continue reading
Цей випуск виходить позапланово. І він буде не такий, як інші. У ньому ви почуєте історії про порятунок. Про бабцю Катю з Маріуполя. Про телевізор як реліквію. Про яблука в пакеті. Про врятованого голуба і чотирьох котів. У ньому ви дізнаєтесь, як витягають людей з різною інвалідністю з деокупованих, а й інколи й тимчасово окупованих територій. У н…
…
continue reading
Ну що, поговоримо про інклюзивну мову та її принципи і правила? У цьому випуску я зібрала для вас 11 універсальних порад, як говорити так, щоб не множити стереотипи. Гарантую, вони полегшать вам життя та спілкування з абсолютно різними людьми. Що послухати та почитати на тему: Подкаст про евфемізми: Google Podcasts - http://bit.ly/3Fzr9nn Apple Pod…
…
continue reading
Ви просили, я зробила. У цьому випуску я розповідаю вам, хто такі небінарні люди і взагалі що це таке — бінарна гендерна система. А також пояснюю, які звертання використовують люди, які ідентифікують себе поза межами бінарної гендерної системи. І звісно, даю кілька порад для коректного спілкування. Що почитати на тему: Не "він" і не "вона": рух на …
…
continue reading
Сьогодні Всесвітній день боротьби зі СНІДом. І цей випуск - мій внесок у боротьбу зі снідофобією - оцим ірраціональним страхом перед людьми з ВІЛ та страхом отримати статус. Пам'ятаймо, щоб не інфікуватись, треба використовувати презерватив під час сексу. Щоб вчасно виявити ВІЛ і отримати належну терапію та жити повним життям, - тестуватись. Щоб не…
…
continue reading
Як говорити про людей, які пережили насильство? А про тих, хто його чинять? А в контексті війни? І що там в англійській мові? Про це у новому епізоді. Цей випуск виходить під час всесвітньої акції - 16 днів боротьби проти гендерно зумовленого насильства. І мій заклик до вас один: якщо бачите насильство, не ігноруйте його. Втручайтесь. Дійте. Не буд…
…
continue reading
Сім'я буває різною. Інколи в родині одна мама чи тато, інколи люди не вступають в шлюб, а буває, що шлюб укладає одностатева пара. Тож як говорити про моделі сім' ї і про людей, які їх створюють? Розбираємо, які слова є коректними в українській та англійській мові. Що почитати та послухати на тему: "Майя та її мами", Лариса Денисенко Подкаст "Як ми…
…
continue reading
Джинглом для цього випуску могла би стати пісня групи “Один в каное” - “У мене немає дому”... Але ця пісня стала занадто болючою для багатьох українців та українок цього року. Адже тих, у кого більше немає дому, сьогодні мільйони. У випуску я розповім вам особистий досвід зміни свого ставлення до бездомних, а ще розкажу, як говорити про цю групу ко…
…
continue reading
Ще рік тому я й подумати не могла, що доведеться оформлювати довідку про мій статус ВПО. Але сьогодні в Україні майже кожен шостий належить до цієї групи. Як правильно говорити про цей статус? Чому не всі переселенці - ВПО? І у чому різниця із статусом біженця? Що подивитись на тему: Різні разом: Лекція 7. Як бути чутливими, або етична комунікація …
…
continue reading
Цей випуск виходить позапланово. Він навіяний моїм нещодавним відрядженням і заголовками медіа, який мав би задавати журналістські стандарти. Давайте навчимося говорити про війну так, щоб ні у кого не виникало питань. Не конфлікт. Не криза. Не війна в Україні. А як? 5 хвилин вашої уваги і відповідь у вашому словниковому запасі. Що почитати на тему:…
…
continue reading
У першій частині цього випуску я розповідала вам про коректні звернення до людей, які мають порушення рухових функцій. Сьогодні йдемо далі і з'ясовуємо, чому не варто вживати слова "вади" та "недоліки", говорячи про інвалідність, і як говорити українською та англійською про втрату зору чи слуху. А ще я пояснюю різницю між мовою жестів та жестовою м…
…
continue reading
Люди з обмеженими можливостями? Ні. З особливостями? Ні. Тоді, може, з особливими потребами? Знову ні. У цьому епізоді ви дізнаєтесь про те, чому усі ці фрази є не коректними і що казати натомість. А ще я розкажу вам, чому варто забути про "інвалідний візок" чи "інвалідну коляску". І, звісно, насичу ваш словник англійської мови. Що почитати на тему…
…
continue reading
Здається, світ став таким відкритим, і люди вже все знають про сексуальну орієнтацію і те, що ЛГБТ+ люди - такі ж, які і усі. Але це лише здається, поки ви не зачепити тему одностатевих партнерств чи Маршу рівності. І тут починається: “содоміти”, “грішники” і ще купа лайливих слів, які не мають ніякого відношення до ЛГБТ+. Тут все ясно, це образи ч…
…
continue reading
Очевидно, що абсолютно зрозуміло, як говорити про чоловіків та жінок. Чоловіки та жінки. Куди простіше? Але на практиці ми допускаємо багато безглуздостей. Чому варто позбутись димінутива “жіночки”? Які є гоноративи у зверненні до чоловіків та жінок в українській та англійській мовах? І яку помилку краще НЕ ляпнути 14 жовтня? Авторка та ведуча подк…
…
continue reading
Любимо ми, ну дуже любимо маскувати деякі слова, аби пом’якшити їхнє значення. Такий прийом називається евфемізм. Та чи завжди він доречний? Чи одразу ви зрозумієте про кого йде мова, якщо почуєте “дитина-метелик”? Іноземці теж не одразу усвідомили, що в Україні ніяка не “криза”, а справжня війна. Якби ми не хотіли показати свою толерантність через…
…
continue reading
Розмови про вік завжди супроводжуються ніяковінням. Де та межа, після якої людей називають “старими”? І чи взагалі казати “старий” - це окей? Відверто зізнаюсь, що навіть правозахисники інколи не можуть дійти до єдності в цьому питанні. Але давайте спробуємо розібратись, як же казати про вік коректно українською та англійською мовами. Авторка та ве…
…
continue reading
Узагалі бажано не фокусуватись на такій зовнішній ознаці, як колір шкіри. Але що робити, якщо ви пишете статтю, присвячену темі раси? Афроамериканець чи чорношкірий? Чи афроукраїнець? Чи, може, ще якось? І чому ми не можемо використовувати слово на літеру “н? Даю відповіді на ці питання, а також роз’яснюю, які фрази є коректними не лише в українськ…
…
continue reading
Подкаст “Потрошку” створений для того, що потрошку розповідати, як говорити до і про людей коректно українською та англійською мовами. І перший епізод присвячений темі ментальних порушень. Уявіть собі, колись слова “кретин”, “дебіл”, “імбецил” були офіційними медичними діагнозами. Сьогодні навіть з медицини ці визначення прибрали, замінивши на біль…
…
continue reading
