Подкасти на тему Латиномовна Література

Конституція 1710 р. та пізніші конституційні документи. Самоврядування і квінтесенсія європейської культурної спадщини, поняття «своїх прав і свобід» як основний лейтмотив усього Конституційного процесу України. Романтичні і праґматичні мотиви основних конституційних документів: кордони, ідеологія, організація державних інституцій – фінансової сист…

Diariusz ekspedycji królewicza JM polskiego Władysława przeciwko Osmanowi cesarzowi tureckiemu i hanowi tatarskiemu w osobach swych na wojnie będących w Wołoszech pod Chocimiem roku 1621, який міститься у Львівській бібліотеці ім. В. Стефаника (колишній Оссолінеум) – найвичерпніше джерело – щоденник про перебіг Хотинської війни 1621 р. Тут докладни…

Дві сили у протиборсті: коаліція турків, татарів, черкесів з одного боку, а з іншого – польсько-литовське, козацько-запорозьке і німецькі наймані загони. Герої війни: Петро Конашевич, який робив успішні походи на Туреччину і Крим. Тактика морського бою; запорозькі чайки – переваги конструктивних особливостей козацьких човнів. Роль Петра Конашевича …

Навздогін новому злочинові: книги не горять? Націю і культуру не втопити? Вимога і наказ Гітлера про «знищення суспільного простору» - чорноземів, криниць, інфраструктури, щоби вона не потрапила у руки комусь іншому… Нині московські окупанти втілюють це з чисто «арійською» прецизійністю. «Відмінювання слів», описане свого часу Орвеллом й іншими дос…

Поема «Пам’ять війни турецької, року1621-го…»: продовження аналізу поеми, продовження розмови про війну. Поразка під Хотином у вересні 1620 р. призвела до двох нападів на Хотинську фортецю: у 1621 і 1673 р. «Сарматський», «хозарський», - два міти ранньомодерного часу. Російська імперська девіація української еліти – «будівничих» російської імперії.…

Аналіз початку польськомовного тексту, переклад якого не публікований в українських виданнях. Присвята Міколаєві Цетнеру. Опис фортеці. Опис пам’ятника Янові Каролю Хоткевичу із застосуванням античної топіки. Поразка під Цецорою як причина Хотинської війни.

Діалог про мови творчості українського і польського культурних середовищ упродовж 16-18 ст.: універсальна європейська література ранньомодерного часу. Проблема правильності мовлення і мови. Штучність «штучного інтелекту» і застосування штампів: лексичних, синтаксичних тощо. Духовний світ vs матеріальному, рушій розвитку. Культ кровної жертви і куль…

Хронологія життєвих подій Бартоломея Зиморовича і творчості у контексті Львівських реалій – реалій міста з маґдебурзьким правом, розміщеного на сході території де кристалізувалася ранньомодерна культура Центральної Європи. Вірші-передмова до прозового тексту Літопису Львова Зиморовича.Поема «Пам’ять війни турецької, року1621-го польським народом пе…

Бартоломей Фабіян Зиморович. Походження, освіта і літературна спадщина, віршована і прозова, загальна характеристика. Спадщина Бартоломея Зиморовича і його молодшого брата Шимона. Характеристика Зиморовича як ренесансного автора. Хронологія написання і перевидань творів Зиморовича. Як виглядає амфітеатр воєнних дій – Хотинська фортеця, ріка Дністер…

Ідея і зміст твору «Епіцедіон… Михайлові Вишневецькому» на перетині часів давніх і сьогодення: враження симультанності історії українських земель. Читання поеми як спонука до можливості осмислити неперервну історію України на широкій палітрі європейської культурної, військової та політичної історії цілого європейського культурного простору «orbis a…

Продовження огляду змісту й аналізу особливостей поетики твору «Епіцедіон… Михайлові Вишневецькому ». Опис ратних буднів князя Михайла Вишневецького та його осадницької діяльності. Джерело етосу князя-керівника, старости укріплених центрів-фортець та території – «хори» (землі, князівщини).

Найсумніший день у календарі; спогади про Великодні реколекції Львівської Богословської Академії (нині Український Католицький Університет) та про поїздку на Чернечу гору через Київ, де відвідали Софію Київську, мали екскурсію в Лаврських печерах. Еґо-спогади й асоціації. Еволюція свідомості від Страстної п'ятниці до Різдва і вірши Тараса Шевченка …

Засоби барокової поетики у поемі «Епіцедіон… Михайлові Вишневецькому…»: коментар у процесі читання українського перекладу польської поеми. Тема протистояння князя з ворогами, яке ґрунтується на відмінності етичних переконань. Зміна семантики деяких понять у процесі еволюції культури. Люцифер. Поетичне визначення пір доби у поемі – римська темпораль…

Продовження огляду змісту поеми “Епіцедіон… Михайлові Вишневецькому”. Читання тексту з коментарями-поясненнями. Місія княза-воєводи, розважлива ратна діяльність. Опис поведінки і звичок татарів. Позатекстова вставка Славень військовому талантові, патріотизмові й безкорисливості князя

Огляд змісту поеми “Епіцедіон… Михайлові Вишневецькому”. Читання тексту з коментарями-поясненнями.

Що означає “з простої гадки своєї…” Метрика поеми. Вступ поеми: Звернення до читача. Витворення ідеологічного забезпечення для князівських кланів, які здійснювали управління українськими територіями. Місце дії поеми: „poddnieprska ukraina”, Русь – дія поеми відбувається у „руському”, або, точніше, „українському” прикордонному світі. Що ховається за…

Творчість Павла Русина з Кросна: завершення. Ідеї й тема філософсько-медитативного твору «Звернення до книжечки». Тема Матері-Батьківщини.УКРАЇНСЬКА ПОЛЬСЬКОМОВНА ПОЕМА „ЕПІЦЕДІОН... МИХАЙЛОВІ ВИШНЕВЕЦЬКОМУ..." Книга «Стефан Баторій і дніпровські козаки» - джерело тексту. Ждан Білицький – український шляхтич, гіпотетичний автор. Жанр епіцедіону. Ст…

Обмін з ведучою Мар’яною Кріль думками і спогадами про Володимира Івасюка. Тема літературної творчості й ґлорифікація книги й книжності у творчості Павла Русина з Кросна. Художні засоби віршописання, застосовані для суґестії пієтету до культурних артефактів.

Річниця. Пам’ять про 24 і далі. Контемпляція війни. Ексодус. Досвід пізнання свого vs ніхто. Три століття війни – не один і навіть не 8 років. Війна була і є перманентною. Мосвальґія. Мосвалерґія. Українці, Україна переможе!

Демонстрація особливостей мистецького вираження на прикладі творів “Епіталамій, себто шлюбна пісня на одруження польського короля Сиґізмунда і ясновельможної Варвари, дочки Стефана, воєводи Паннонського” (“Epitalamion, hoc est carmen connubiale in nuptias Sigismundi regis Poloniae nobilissimaeque Barbare filiae Stephani Palatini Pannoniae”), та ґло…

Завершення викладу про світогляд Оріховського. Павло Русин з Кросна. Біографія, освітні подорожі. Основні теми і жанри творчості.

Виклад ad memoriam – спогади про Дмитра, Соломію Павличків, про стосунки сімей Трофимуків і Павличків, про атмосферу кінця 50-х – початку 60-х років у мистецьких середовищах української інтеліґенції та інтеліґенції з радянською владою.

Структура біографії і творчої діяльності Станіслава Оріховського. Зміни світоглядниї переконань. Утвердження у творах Оріховського інститутції сім’ї, ідеалу жінки-дружини. Постать і творчість Оріховського у контексті антитурецької полеміки Європи. Порівняння Азійської деспотії та європейської демократії в іпостасі політичної системи Речі Посполитої…

Боротьба Оріховського-священника за можливість одружитися – бунт проти вимоги безшлюбності, целібату. Втілення антицелібатних переконань у літературніі творчості. Зміна світоглядної позиції.

Біографія Станіслава Оріховського, походження, освіта, перебіг едукаційних подорожей. Окреслення творчої спадщини. Самовизначення на основі підписів під творами. Gente ruthenus, natione polonus.

Синтез художніх засобів античної епохи з традиційними для українського фольклору й літературної традиції з метою сакралізації князівської чолівки і ствердження неперервності княжих династій як метафори тривання української державності. Основні мотиви старої української літератури, твореної різними мовами. «Camoenae Borysthenides…» в осмисленні суча…

Віршований літопис – твір “Саmоеnае Borysthenides” - “Дніпрові Камени”. Проблема авторства і проблема прототипу твору в античній літературній традиції. Імовірні джерела авторства історіографів ранньомодерного часу, зокрема польських. Головна тема і привід до написання. Уточненння часу і дати написання поеми «Дніпрові музи» «Саmоеnае Borysthenides».…

Григорій Чуй Русин із Самбора. Біографія. Специфіка жанру еклоги. «Еклога» Григорія Чуя Русина: основні ідеї, поетичні засоби, наголошення етичних чеснот архиєпископа Павла Тарла символічного образу християнського лідера. Паралелі у «Роксоланії» Кленовича.

Опис перемоги князівського клану і покаянної промови Косинського. Напучення Острозького Косинському і усім козакам, яке полягає у тому, щоби протистояти зовнішнім ворогам, а не творити заколоти у своїй країні. Художні засоби поеми. Запозичення засобів із античної літературної а також Біблійної традиції. Відображення у поемі іконографічного принципу…

Зміст поеми Симона Пекаліда “Про Острозьку війну під П’яткою проти низовиків». Опис перебігу військових дій, опис тактики козацьких загонів, а також відтворення ідеологічних позицій противників через словесні перепалки. Опис козацького війська з позиції прибічника князявського клану, а також військових відділів Острозького, зокрема, татарських заго…

Завершення викладу про Миколу Гуссовського: метафорика поем мислителя, який належить трьом національним культурам: білоруській, польській й українській. Симон Пекалід: «Ruthenus factus», біографія. Роль Острозької академії – науково-освітнього гуртка князя Констянтина Острозького і мета його діяльності. Демонстрація зміни національної еліти у творі…

Завершення викладу про твір «Пісня про зубра»: історіософське значення поеми. Твір Миколи Гуссовського «Перемога над турками під Теребовлею 2 липня 1524 р.» Зміст, провідні мотиви й ідеї, особливості архітектоніки твору. Політична й етична проблематика твору. «Victoria de Turcis ad Trebovlam anno 1524-to mense lulio die secundo».…

Літературна спадщина Миколи Гусовського. Біографія поета. “Пісню про зубра” – “Carmen de statura, feritate ac venatione bisontis”. Історія виникнення твору. Зміст твору.

Підсумковий виклад про «Роксоланію» Кленовича. Франко про українську школу у польській літературі.

«Роксоланія» бджільництво, борті, випасання овець і доїння, сироваріння. Ткатцтво, паралелі з Одісеєю Гомера. Опис ловіння птахів, опис танцю дресированого ведмедя. Філологічна гра Russia – Ursia.

Ремесла у давній Україні співвідосно античної традиції описів календаря і відповідної своєчасності праць і ремесел у творах Гомера, Гесіода, Овідія. Опис у «Роксоланії» флори українського Полісся, перелік порід дерев, позасюжетна вставка про семантику прізвища Кленович/Acernus. Опис деревообробних методів. Виробництво плугів з дерева.…

350 річниця з дня народження Гетьмана України Пилипа Орлика. 300-річна «традиція» московських сатрапів нищення проявів волелюбності українців, починаючи хоча б від «Батуринської різні» (Батурин – столиця України-Гетьманщини). Інформація про документи, які демонструються на Виставці у Центральному Державному Історичному Архіві у Києві.…

Похорон, плакальниці, зміст похоронних заплачок, мотив оплати за перевіз через Стікс, звичай, поминальна їжа на могилках.

Духовний Всесвіт старих українців. Народне християнство. Переказ про приворіт-зілля з еротичними мотивами. Розшифрування і пояснення античних реалій, вжитих Кленовичем у творі «Роксоланія».

Продовження опису міст: Городна, Белза, Перемишля, Дрогобича, Холма, Красностава.Звичаї русів за «Роксоланією» Субастіяна Фабіяна Кленовича. Баба-повитуха. Плекання дітей. Дитячі забави. Релігійні звичаї. Побратимство у чоловіків і жінок.

Опис українських міст. Візія краю Себастіяна Кленовича. Використання античної ономастики у творі Кленовича. Описи 13-тьох міст: Львова, Замостя, Києва, Кам’янця, Луцька, Бузька, Сокаля.

Опис українських міст. Візія краю Себастіяна Кленовича. Використання античної ономастики у творі Кленовича. Описи 13-тьох міст: Львова, Замостя, Києва, Кам’янця, Луцька, Бузька, Сокаля.

Діалог польської й української культури: Твір Кленовича «Роксоланія» в українських перекладах. Іван Франко, Михайло Білик і Віталій Маслюк. Твердження Івана Франка про фольклористичний характер твору «Роксоланія». Дисертаційне дослідення Михайла Білика.

Себастіян Фабіан Кленович. Біографічні дані, творча спадщина, оцінки істориків літератури.

Себастіян Фабіан Кленович. Біографічні дані, творча спадщина, оцінки істориків літератури.

“Ukraina latina” Панаса Феденка (Прага, 1937, 120 примірників). Тексти від часів Римського володарювання у Криму і до кінця XVIII ст. – від інскрипції (епітафії) римському леґіонерові у Криму, через тексти римських класичних античних авторів, записки Середніх віків до творів різних жанрів ранньомодерного часу – аж до Григорія Сковороди. Опис різних…

Виставка у центрі Європи «Europa – Erbe der Humanisten». Україна як запрошений член виставки. Гуманісти Себастіян Фабіян Кленович й Іван Ужевич. Острозька Біблія.

Українська як літературна мова ВКЛ. Латинська як linqua franca Європи. Національне літописання versus латиномовних трактатів. Латиномовні ґраматики Івана Ужевича у Сорбонні 1643 і 1645 рр. – свідчення загальноєвропейської декларації української ідентичності. Розрізнення linqua ruthena I linqua sacra. Виклад просодії силабічного вірша і твір Яна Кох…

Основні періоди Української державності. Різновиди періодизацій розвитку культури на етнічних українських землях. Багатство ономастики, пов’язаної із поняттям Русь, Україна в епохи Ренесансу, Бароко, Романтизму. Перші свідчення про Київську державу у Бертинських анналах Франкської імперії. Перший опис православної літургії у фіксації Ульріха фон Рі…

Багатоликість «alterae naturae». Світи Григорія Сковороди, Івана Вернадського, Олександра Потебні. Дефініція і термін як механізм передавання цивілізаційного і культурного досвіду через покоління. Особливість острівної культури. Жанри, особливо первісні, переважно є відображенням і породженням календаря. Нетривкість усної поетичної творчості. Культ…