SA відкриті
[search 0]
більше
Download the App!
show episodes
 
Artwork

1
Historia/Історія

Polskie Radio S.A.

icon
Unsubscribe
icon
Unsubscribe
Щотижня
 
Найбільш важливі і цікаві сторінки минулого Польщі, України та Європи. Це також розмови про вплив історії на сучасність, аналіз історичної політики та політики пам’яті.
  continue reading
 
Наше завдання - популяризація польської культури в Україні та української - у Польщі. У “Культурній рубриці” розповідаємо про спільні польсько-українські культурні проєкти, фестивалі, виставки, мистецькі акції, флешмоби та гепенінги. Знайомимо слухачів із новинками на видавничому ринку, говоримо про співпрацю польських та українських митців. На “Музичних уроках польської мови” вдосконалюємо знання польської мови та знайомимося з сучасними музичними гуртами
  continue reading
 
Було це в часи прадавні, нині призабуті. Ходили тоді по землі герої й потвори, і перших не завжди вдавалося відрізнити від других. А слово в ті часи бувало гострішим за меч, хоч і мечі вміли тоді промовити своє гостре слово... У новій повісті українського письменника Володимира Аренєва йдеться про пригоди меча і тих, хто ним володів, про мандрівки й переслідування, чари та закляття, а ще — про Одіна Стойменного, пані Брамницю та двох відчайдухів, які насмілилися кинути їм виклик. Спеціально ...
  continue reading
 
Artwork

1
Hortus (In)Conclusus

Polskie Radio S.A.

icon
Unsubscribe
icon
Unsubscribe
Щомісяця
 
Щотижневі передачі, передусім присвячені філософії та найважливішим питанням, що не дають спокою європейським мислителям вже понад дві з половиною тисячі років. Проте, відповідно до назви циклу "Hortus (In)Conclusus", "(Не)Замкнений сад", автор та гості цих ефірів не обмежуються рамками філософії та нерідко звертаються до дотичних із нею сфер науки, літератури, мистецтва, релігії та міфології. "Hortus (In)Conclusus" виходить в ефірі Української служби Польського радіо з 2007 року і за цей ча ...
  continue reading
 
Loading …
show series
 
Виставка представляє діалог західноєвропейського живопису XVI—XIX століть із колекції одеського музею та подібних творів берлінської галереї Gemäldegalerie
  continue reading
 
Попри всі виклики, культурний діалог між Польщею та Україною триває, збагачуючи обидві країни та підтримуючи українців у найскладніші часи, — директор Польського інституту у Києві Ярослав Ґодун
  continue reading
 
Ялтинська конференція, її вплив на повоєнну долю Польщі та Європи, а також тривожні історичні паралелі для України: розмова Назара Олійника з професором історії Мареком Корнатом (ПАН)
  continue reading
 
Історія російсько-українських відносин — це довга історія панування, асиметрії та жорстокого нав’язування волі сильнішого
  continue reading
 
На сцені Великого театру в Лодзі виступлять оперні зірки з Польщі та України, прозвучать арії з опери Монюшка, Бізе, Верді, музика Мирослава Скорика, а також лунатиме поезія Лесі Українки
  continue reading
 
Історія білоруської дівчинки, яка вижила в пеклі Аушвіцу, і знайшла другу сім'ю в Україні, яка стала для неї другою домівкою і Батьківщиною
  continue reading
 
Усі звукові ефекти відтворюватимуться на сцені наживо, так само як під час радіоп’єс наживо сто років тому
  continue reading
 
Зазвичай публіці Біблію, що зберігається у Єпархіальному музеї в Пельпліні, виставляють не більше ніж 60 днів на рік в умовах захищених від сонячного світла і за дотримання необхідного температурного режиму
  continue reading
 
«З моменту, як ми почули першу сирену повітряної тривоги, наша "внутрішня тривога" завжди напоготові. Вона тримає нас у постійній напрузі та змушує дослухатися до кожного звуку, до кожного шороху. Інколи підозри закрадаються навіть у тиші», — наголошують автори проєкту «Повторюйте за мною II»
  continue reading
 
Польський поет, прозаїк і перекладач Богдан Задура почав перекладати українську поезію, можна сказати, принагідно ще у 80-х роках минулого століття. Завдяки йому польський читач пізнав і пізнає сучасну українську літературу, а те, що він переклав, годі й перелічити
  continue reading
 
Прем’єра фільму Мацєя Слєсіцького та Філіпа Гіллесланда «Люди» відбулася на Фестивалі польських художніх фільмів у Ґдині у вересні 2024 року
  continue reading
 
Юстина Стечковська вже брала участь у Пісенному конкурсі «Євробачення» 1995 року, тоді зайняла 18-те місце
  continue reading
 
На виставці представлено найбільшу в Польщі збірку радіоприймачів, поза приватними колекціями, які демонструють у відтворених за архівними фото інтер'єрах польських домівок і крамниць радіоелектроніки
  continue reading
 
У 1947 році «Видавничий інститут» польської армії, з якого постав Літературний інститут, під керівництвом Єжи Ґєдройця переноситься з Риму до Парижу. Причинами для цього, серед іншого, були складна повоєнна економічна ситуація в Італії, а також політична невизначеність. Тривалий час видавці живуть у складних умовах, але відчувають свою місію…
  continue reading
 
Про проблему зваженого погляду на польсько-український конфлікт першої половини ХХ століття крізь призму суперечливого ІІ комюніке польських та українських істориків — розмова Назара Олійника з істориками: професором Ярославом Грицаком (УКУ), професором Рафалом Внуком (директор Музею Другої світової війни у Ґданську) та професором Богданом Гудем (Л…
  continue reading
 
Це роботи художників із Польщі, України та Литви, створені під час 16-ї Міжнародної іконописної майстерні в Україні
  continue reading
 
8 лютого у Варшаві оприлюднили результати 53-го Всепольського конкурсу піаністів імені Фридерика Шопена, адресованого молоді
  continue reading
 
За традицією до дня народження колектив готує прем’єру, цьогоріч — це «Дівочі обітниці» Алєксандра Фредра. Свій погляд на класичну польську п’єсу глядачам представив британсько-французький режисер Ден Джеметт
  continue reading
 
Фільм з однієї сторони показує красу міста, але з іншої — в дуже емпатичний спосіб передає трагічну історію пов'язану із ним
  continue reading
 
31 жовтня 1944 року 733 дитини та 105 польських опікунів прибули до порту Веллінгтон, а потім до містечка Пахіатуа в Новій Зеландії, де після років поневірянь знайшли притулок у спеціально підготовленому таборі-поселенні для біженців. На виставці, що відкривалася у Музеї Азії і Тихого океану у Варшаві, представлені десятки архівних фотографій, що д…
  continue reading
 
Майстерня Wil.Lab стала важливими місцем для спілкування, взаємопідтримки, творчості та самовираження через мистецтво
  continue reading
 
«Архів уявлених предметів» Шимона Закшевського — це написання альтернативної історії польського дизайну. Це пошук митців, які своєю творчістю намагалися відповісти на проблеми людей, що знаходилися у зоні соціального виключення в Польщі у ХХ столітті
  continue reading
 
Хоч у 1925 році у Польщі вже активно діяли радіолюбителі, котрі на найпростіших пристроях, зібраних власноруч, обмінювалися сигналами, для більшості жителів радіо було дивом
  continue reading
 
Наприкінці Другої світової, коли вже було відомо про рішення в Ялті і про те, що Польща потрапила під вплив Сталіна, повертатися додому було небезпечно. Це підштовхнуло Єжи Ґєдройця до думки, що необхідно продовжувати «боротьбу словом» на Заході
  continue reading
 
Найбільша заслуга Єжи Ґєдройця у тому, що він умів слухати більш компетентних у певних галузях, чи питаннях людей. Завдяки цьому світ побачила найбільша в еміграції антологія української літератури і поезії «Розстріляне відродження»
  continue reading
 
Польська публіцистка і фахівчиня із польсько-українських відносин Боґуміла Бердиховська: «Єжи Ґєдройць збирає навколо себе ядро однодумців, які у подібний спосіб готові були дивитися на політичну ситуацію після Другої світової війни»
  continue reading
 
Гість програми «Свій цех» директор Королівського замку на Вавелі Анджей Бетлєй розповів про плани музейного комплексу у 2025 році
  continue reading
 
Про німецький нацистський концтабір Аушвіц-Біркінау у свідченнях вцілілих і в розмові Назара Олійника з к.і.н. Пьотром Кєндзьорою (Єврейський історичний інститут у Варшаві)
  continue reading
 
Про заходи, які відбуваються протягом найближчих шести місяців, розповіла на Третьому каналі Польського радіо очільниця Інституту Адама Міцкєвича Ольґа Висоцька
  continue reading
 
В грудні 1842 року Фридерик Шопен підписав до друку у трьох видавництвах Баладу фа-мінор, оп. 52, а після вирішив внести зміни, які вимагали повністю переписати партитуру. Десятиліттями фрагмент цього рукопису зберігався у приватній колекції
  continue reading
 
Вчителем, як правило, стають за покликанням, але що робити, якщо педагогічні мрії зустрічаються лише з учнівською провокацією? У рубриці «На кону» говоримо про те, як на кризу взаємин вчителів і учнів реагує театр
  continue reading
 
Лодзинські мурали є туристичною візитівкою міста і розвінчують стереотипи про його сірість і виняткову промисловість. Фонд Urban Forms оцифрував майже 150 зображень, які з'явилися упродовж останніх років за їхнього сприяння
  continue reading
 
Розмова Назара Олійника з істориками, професором Ярославом Грицаком (УКУ), професором Богданом Гудем (ЛНУ ім. І.Франка) і професором Рафалом Внуком (директором Музею ІІ світової війни у Ґданську) про Волинську трагедію і проблему ексгумацій
  continue reading
 
Мартін Поллак помер 17 січня, йому було 80 років. Він популяризував у німецькомовних країнах польську літературу, а також українську культуру. Після повномасштабного вторгнення Росії відстоював інтереси України
  continue reading
 
Спогад про видатного американського кінорежисера Девіда Лінча, якого не стало 16 січня
  continue reading
 
Гість Польського радіо для України — музикант і композитор дронної музики Владислав Гримальський, який надихається творчістю Здіслава Бексінського
  continue reading
 
У рубриці «Свій цех» — розмова про польського аванґардиста і автора теорії унізму Владислава Стшемінського, який був засновником першої колекції сучасного мистецтва у міжвоєнній Лодзі
  continue reading
 
Про життя і смерть священномученика Єжи Попєлушка (1947—1984) — розмова Назара Олійника з професором історії Павлом Скібінським (Варшавський університет)
  continue reading
 
Неймовірну та кропітку роботу провела українська співачка та акторка Садовська Мар'яна разом зі своєю командою. З 1993 по 2016 рік вона об’їздила села Полісся, Полтавщини, Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини, Поділля, Слобожанщини та Донеччини, де записувала визначних народних співаків і співачок. Зараз, у 2025 році, вона представила оцифрований арх…
  continue reading
 
Перша пряма радіотрансляція спортивних змагань у Польщі відбулася у лютому 1927 року. Це був міжнародний чемпіонат з гірськолижного спорту у Закопаному
  continue reading
 
Кілька мистецьких проєктів, що досліджують коріння власного роду, але разом з тим відкривають іншим можливість знайти коріння власне. Над ними працює українська мисткиня Ірен Мороз. Подвійний штрих-код — один із них. Це колажі з використанням родинних фото, але й фото цілком інших чужих людей, які потенційно, переконує Ірен, можуть бути її дуже дал…
  continue reading
 
У цьому випуску програми про театр «На кону» говоримо про спектакль «Зимова казка» у Повшехному театрі імені Зиґмунта Хюбнера у Варшаві і чотири прем’єри сезону Театру Польського у Бидґощі
  continue reading
 
Про літературний рік у Луцьку розмовляємо з директоркою Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» та засновницею Літературної платформи «Фронтера» Еллою Яцутою
  continue reading
 
Різдвяна місія у Любліні. Український гурт «МетаНоя» розпочав благодійний тур у Польщі. Виконавці презентують, між іншим, стародавні українські колядки у сучасному виконанні
  continue reading
 
Loading …

Короткий довідник

Слухайте це шоу, досліджуючи
Відтворити