Подкасти на тему Historia

Фрагменти дискусії довкола книжки Пьотра Сквєціньского «Кінець руского міра? Про ідеологічні витоки російської агресії»

Чим запам'яталися часи українського бароко, Польському радіо для України розповіла письменниця та журналістка Ганна Гороженко

Директор Польського культурно-просвітницького центру з Державного педагогічного університету в Умані провів історичні паралелі між найтривалішим польським визвольним повстанням 1863 року проти гніту царської Росії та нинішньою ситуацією, коли Україна бореться з російською агресією за свою свободу.

Професор Пшемислав Журавський вель Ґраєвський (Лудзький університет) про сенс і доцільність Січневого повстання 1863-64 років

Виставка, організована Королівським замком у Варшаві у співпраці з Литовським національним музеєм у Вільнюсі, Львівською картинною галереєю ім. Бориса Возницького та в партнерстві з Музеєм Війська Польського, наближає Січневе повстання в загальній перспективі його причин, перебігу та наслідків, показуючи історії конкретних людей, їхні обличчя та ім…

Де закінчується історія і починається міф? Що таке маніпулятивні технології? Навіщо нам говорити про минуле в публічному просторі?

До питання про коріння російської агресії проти України — розмова з провідним російським україністом, професором Тетяною Таїровою-Яковлєвою

Професор Хосе Луіс Орелья з католицького університету CEU San Pablo в Мадриді розповідає про постать папи римського Бенедикта XVI і його внесок в історію католицизму

Про народження Червоної імперії під гаслами «людської солідарності» та «братерства» – розмова з відомим українським істориком, професором Юрієм Шаповалом з НАН України

Розмова з журналістом та істориком Олександром Зінченком про події, які призвели до розпаду СРСР

Про смерть першого польського президента, її причини і наслідки - розмова з професором Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)

Фрагменти з презентації польського видання книги Юрія Фельштинського і Юрія Попова

Ян Пєкло: «Це був початок процесу розпаду комуністичного блоку»

Рішення про впровадження воєнного стану було ухвалене 5 грудня 1981 року Політбюро ЦК Польської об’єднаної робітничої партії. Генерал Ярузельський отримав право вільно обирати дату початку операції. У ніч з 8 на 9 грудня, під час зустрічі із радянським маршалом Віктором Куліковим, який саме перебував у Варшаві, генерал Ярузельський повідомив йому п…

До питання про декомунізацію публічного простору у Польщі — фрагменти з зустрічі з віцедиректором Інституту національної пам’яті Каролем Полєйовським

В рамках ХХХ Ярмарку історичної книги у Варшаві пройшла дискусія, присвячена совєтським геноцидам проти українського та польського народів

Про антисовєцький партизанський рух в Естонії — розмова з професором Рафалом Внуком (Люблінський католицький університет), автором монографії «Лісові брати. Антикомуністичне підпілля в Литві, Латвії та Естонії 1944-1956 років»

Позиція Папи Франциска по війні в Україні крізь призму політики Апостольської столиці щодо польських збройних зривів проти Російської імперії у ХІХ столітті

Лукаш Адамський: «Пам’ять про минуле була і залишається важливим компонентом національної ідентичності поляків»

Про історію латвійських «лісових братів» — розмова з професором Рафалом Внуком (Люблінський католицький університет), автором монографії «Лісові брати. Антикомуністичне підпілля в Литві, Латвії та Естонії 1944-1956»

Про практику використання голоду як інструменту війни Путіним і Сталіним — розмова з Людмилою Гриневич, директором Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору

Професор Рафал Внук з Люблінського католицького університету про литовське антикомуністичне підпілля

Про видатного провідника українського козацтва, гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного — розмова з професором Петром Кралюком із Національного університету «Острозька академія»

Історик Марек Корнат (ПАН) про останнього главу СРСР

Напад Радянського Союзу на Польщу у 1939 році та повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році у світлі історичних паралелей

Іван Монолатій вважає, що у Варшаві варто було б належно вшанувати ім’я Якова Оренштайна

Політичний й історичний аспект питання відшкодування Німеччиною втрат Польщі в період ІІ світової війни – коментар історика, професора Марека Корната (ПАН)

Про роль Радянського Союзу у розв'язанні Другої світової, а також про війну Росії проти Україні в світлі трагічних уроків минулого – думка професора Марека Корната (ПАН)

Міхал Бонк (Музей історії Польщі) про куліси й геополітичний контекст першого поділу польсько-литовської держави, з часу якого минуло 250 років

Продовжуємо говорити про Варшавське повстання і розповідати про збережені, незабуті історії того часу. Про свого дідуся Юліана розповідає внучка Кая Прусіновська – вчителька, музикантка, голос якої ми не раз чули у дитячій частині нашої передачі

До питання про сенс і доцільність Варшавського повстання та про драматизм вибору поляків у 1944 році й українців у 2022-му – розмова з Себастьяном Павліною (Музей історії Польщі)

Володимир В’ятрович: Варшавське повстання є повчальним уроком для всього світу, щоб такого роду трагедії не повторились

Професор Боґдан Мусял (директор Інституту воєнних втрат імені Яна Карського) про питання німецьких репарацій Польщі

В Івано-Франківську в Україні наперекір війні відбудеться чергова Міжнародна наукова конференція «Станіславів та Станіславівська земля». Це спільний проєкт польських та українських науковців, який вже багато років піднімає важливі теми спільної українсько-польської історії на теренах сучасного Івано-Франківська та області…

«Війна не має ні часових меж, ні кордонів. А діти бачать війну однаково - незалежно від часу чи місця. Війну, якої вони не починали, але жертвами якої вони стали». Таким є лейтмотив виставки «Мамо, я не хочу війни!», що відкриється 19 липня у понад 20 містах Польщі

Про можливість розв’язати Гордіїв вузол польсько-української суперечки довкола важких сторінок минулого - розмова з професором Рафалом Внуком з Люблінського католицького університету.

Ким вони були, як жили, що робили, до яких храмів ходили, з ким спілкувалися та чим переймалися? Цю тему досліджує у серії книг український історик Петро Гаврилишин

До питання про статус і становище української мови у історичній перспективі 30 років незалежності України – розмова з Тарасом Марусиком, фахівцем з мовної політики, автором книги «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну». Він також є одним із розробників закону про українську мову як державну…

Про неоімперський проект «Новоросія 2.0» і російську ідею-фікс – розмова з професором Федором Турченком із Запорізького національного університету

28 червня Польща вшановує роковини Познанського червня - повстання 1956 року, жорстоко придушеного комуністичною владою. Це повстання стало початком кінця комунізму в Польщі

Станіслав Кульчицький: путін - це фюрер за викликом

Про плани Сталіна напасти на Америку - розмова з Алєксандром Гогуном, російським і німецьким істориком з Вільного університету Берліна

Довкола статті Тімоті Снайдера «Ми повинні сказати це вголос: Росія - це фашистська держава» - розмова з професором Мареком Корнатом, істориком з Польської Академії Наук

Про російсько-українську війну та історичні паралелі - розмова з Алєксандром Гогуном, російським та німецьким істориком (Вільний університет Берліна)

До історико-політичного портрету першого президента незалежної України - розмова з професором Юрієм Шаповалом

Розмова з істориком Юрієм Шаповалом про російсько-українську війну та битву за історичну пам'ять про Другу світову війну

Розмова з директором Аналітичного центру імені Юрія Лєвади Лєвом Ґудковим про анатомію підтримки війни проти України серед росіян

Польське радіо представило альбом з оцифрованими радіозаписами вересня 1939 року. Минулого року ці записи були внесені до Національного списку програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Вони зберігають свідчення про злочини нацистської Німеччини, яка напала на Польщу 1 вересня 1939 року

Іспанський журналіст та перекладач Іхініо Санчес Патерна з приводу скандального інтерв'ю Папи Франциска газеті Corriere della Sera

3 травня – національний вихідний у Польщі, а сама дата пов'язана з 3 травня 1791 року, саме тоді була прийнята одна з перших у Європі конституцій, ухвалена Чотирирічним сеймом, що був скликаний у жовтні 1788 року