show episodes
 
«хтознаяк» — авторська програма Анни Шийчук на Urban Space Radio. Психологиня розповідає про емоційний інтелект в житті та на роботі або говорить з колегами прямо в ефірі.
 
Ми достеменно знаємо, що жінки у науці не жертвують сімейним життям заради дослідів та великих винаходів; жінкам в Україні донедавна не можна було грати на музичних інструментах; режисерки і продюсерки — все ще рідкість у чоловічому світі кіновиробництва і баланс тут ще далеко не встановлений. Точно-точно? У програмі “Союзниці” в новому сезоні на Urban Space Radio Ляна Мицько та її героїні розбираються — що правда й неправда в наших уявленнях про жінок різного фаху. А ще – з’ясовують, чому ж ...
 
Loading …
show series
 
Історія Марії Рогачук – повстанки, яку за зв’язок з УПА відправили до сибірських таборів. Досліджувати її долю взялася онука. Через архіви їй відкрилась трагічна історія бабусі.Urban Space Radio
 
Болгари почали заселяти землі Південної Бесарабії (тепер це південь Одеської області), наприкінці 18-го, першій половині 19 століть. В ході російсько-турецьких воєн, території Османської імперії переходили до Російської імперії, де переселенцями давали наділи землі та пільги. Так утворилося містечко Болград, села Кубей, Чийшия та інші, де і досі жи…
 
Розмова про найменшу вулицю Харкова Донець-Захаржевського, на котрій мешкає місцева вчителька Олена Василівна. Про те, що життя в середмісті накладає відповідальність. Про музику за розкладом та звуки міста в різну пору доби та року.Urban Space Radio
 
Розповідь онуки репресованого чоловіка, якого після Другої світової війни відправили у табори. Сам чоловік помер у 70-х роках минулого століття, про свою долю нікому не розповідав. У рідному селі на Житомирщині поза очі казали, що він служив у німецькій поліції під час Другої світової війни. Архіви показали зовсім іншу реальність. – Марина Ткачук –…
 
Історія про столітній будинок місцевого журналіста Владислава Савенка та вулицю Коцюбинського в Чернігові, де колись мешкав сам класик української модерної літератури. Розмова про переваги та недоліки життя в старій садибці. Про трансформації вулиці, перейменування та садок біля хати як розраду для душі.…
 
Кримськотатарська музика має велику історію та різні жанри. До початку ХХ століття кримські татари грали на сазі, багламі, даулі, дайре, сантурі, зурнах та інших інструментах. А вже більше 100 років цю музику почали все більше і більше виконувати на західноєвропейських інструментах: скрипці, акардеоні та кларнеті. Навіть тепер у Києві, після анексі…
 
Міста – це мінлива матерія. Вони постійно в русі, а тому дуже швидко стають іншими. Найкраще ці зміни помічають ті, хто багато років живуть у середмісті. Вони можуть повідати, коли трава була найзеленішою, а дерева – найвищими. Вони чують пульс міста і знають його справжній ритм. У авторській програмі Назарія Заноза “Історія з вікна” на Urban Space…
 
Українські архіви – якими вони є? У яких із них можна знайти дані про репресованих родичів, коли це стало можливо зробити, яка ситуація була упродовж усього періоду Незалежності? Про це розкажуть історики, які присвятили основний напрям своєї роботи дослідженню архівів. – Ігор Кулик – голова архіву нацпам’яті – Едуард Андрющенко – дослідник архівів…
 
Мільйони сторінок, досі не вивчених дослідниками. Кримінальні справи, за якими стоять трагічні людські долі, що потрапили під прес каральної машини у часи Радянського Союзу на Urban Space Radio розповідаємо вісім історій, як пошуки в архівах дозволили відкрити українцям правду про долі своїх близьких – пауза іноді зовсім неочікувану. Проект реалізу…
 
Цей епізод присвячений музиці греків Надазов’я. Маріуполь та десяток сіл біля узбережжя Азовського моря заснували греки, що раніше жили у Криму. Це сталося наприкінці 18 століття до анексії півострову Росіїйською імперією. Покидаючи Крим, греки взяли із собою також і музику, яку можна почути навіть зараз. Раніше вони грали на тулуп-зурні (схожу на …
 
Фрейлекс, хора і хайтарма — можливо, ви чуєте ці екзотичні слова вперше. Це назви танців різних народів, які століттями живуть поруч із українцями та зберегли свої музичні традиції. Про що співають греки Надазовя? На яких музичних інструментах грають болгари Бессарабії? Чому в українській музиці ми можемо почути єврейські мотиви? У подкасті “Музика…
 
Чи варто чекати, поки скажуть “сортуй”? Хто чи що мотивує нас дбати про довкілля? Держава, бізнес або ж споживач, зрештою, відповідальні за вплив на оточуюче середовище? У заключному епізоді Аня та Настя підводять підсумки своєї 10-тижневої “еко рутини”. Проєкт з впровадження підходів кругової економіки в Івано-Франківську підтримується Посольством…
 
Де проходить межа між грінвошингом, модою на “еко” та власними цінностями? Чи існує баланс між шаленим ритмом життя, прибутком і чистим довкіллям? У дев’ятому епізоді Аня розмірковує над відповідальністю виробника, а Настя розбирається, чи не затесалась підміна понять до її побутових звичок. Проєкт з впровадження підходів кругової економіки в Івано…
 
Війна і культура. Коли говорять і музи і гармати. Печеніжин (Франківщина) – Теліженці (Хмельниччина) – Львів – Хмельницький – Одеса – Страшне і красиве на війні – Героїзація на фронті і увічнення у сучасній українській культурі – Талант у екстремальних ситуаціях – Як ментально деокупувати наші території на Сході Юрій Вовкогон – культурний менеджер,…
 
Кажуть, гуртом і…сміття легше сортувати. Як оточення впливає на наші звички? Що сильніше: бажання чи обставини? Наші героїні діляться досвідом залучення сусідів на сторону екосвідомого способу життя. З якими викликами стикнулись Аня та Настя і чого досягнули у цьому челенджі – почуєте в епізоді. Проєкт з впровадження підходів кругової економіки в І…
 
Кого легше нагодувати: одну кіткиню чи отару теличок? Що знаходиться в аптечці для тварин і чи потрібні домашнім улюбленцям новинки з зоомагазину? У сьомому епізоді про те, як дружньо до довкілля облаштувати побут братів наших менших – досвід мешканців екоферми у Згару та столичної кіткині Ванілі. Проєкт з впровадження підходів кругової економіки в…
 
Челендж, який ми всі пройшли: “пандемія – рік без подорожей”. Планета видихнула, але чи могли б ми заради неї відмовитись від подорожей назавжди? Як і куди можна мандрувати, щоб зменшити негативний вплив на екологію – розповідають Аня та Настя. Проєкт з впровадження підходів кругової економіки в Івано-Франківську підтримується Посольством Швеції в …
 
Біорозкладні пакетики is a new black. А також про те, чи влізе екочашка у ручну поклажу, як зібратись на пікнік і пересуватись по місту чи селу дружньо до довкілля. Наскільки вдається Ані та Насті залишатись свідомими поза домом? Проєкт з впровадження підходів кругової економіки в Івано-Франківську підтримується Посольством Швеції в Україні за прог…
 
Енергоефективність та енергозбереження – одні з базових принципів кругової економіки. Скільки ресурсів можна заощадити, просто не забуваючи вимикати світло у пустій кімнаті? Настя досліджуватиме, як зменшити платіжку в Києві. Аня розповість, чому в селі енергозбереження – не розкіш, а необхідність. Проєкт з впровадження підходів кругової економіки …
 
Завершальний епізод подкасту «Твоє чуже місто» також про переїзди, але не з міста у місто, а в село. Туди часто переїжджають у пошуках спокою та зв’язку із природою. Як наважитися і проміняти лавандовий лате, метро, паби і тусовки на прохолодну воду з криниці, сільський магазин і прокидання з півнями? Сьогоднішні наші герої: музиканти гурту Peredmo…
 
Іван Голдіш живе на хуторі Солотяна, який належить до с. Поляни – найбільшогo населеногo пункту етнічних українців у Румунії. Це українець-гуцул, який всьому навчився самостійно. З цікавості та пристрасті. Якщо йому щось подобалось, він неодмінно хотів навчитися. Його талант до майстування, винаходів, адаптування до чого завгодно, відповідно до пот…
 
Звук ткацького верстат її заспокоює, а сама робота розслабляє. Пані Марія Цофей є однією із майстринь хутора Солотяний у Полянах, яка тче, як у давнину. Вона навчилася цього з дитинства, як це було прийнято в цій місцевості, і тче з великим задоволенням. Жінка показує нам свої скатертини та рушники, які щойно закінчила. Останнім часом вони користую…
 
Як у Старому, так і в Новому Завіті літургійна музика означала зв’язок з Богом. Літургійне служіння розроблене та побудоване для плавності та краси. Окрім чітко визначеної ролі священика, який є посередником між небом і землею, що через молитву та пісню спускає Божу благодать у життя віруючих, важливою опорою є й співці церковної музики. Пані Верон…
 
Якщо завітаєте до пані Іляни Попович із с. Репедя, не підете звідти без частування. Вона любить готувати, і різноманітність страв, якими вона тебе пригощає, збивають з пантелику. Хочеться скуштувати кожну. Тільки б змогти. Цього разу наші пошуки пов’язані з традиційною кухнею українців-гуцулів з Мараморощини. Кулінарні страви, приготовані пані Ілян…
 
Колись Василь Ковач був єдиним ковалем у Долині Русковa, Марамуреш, який умів робити все: знаряддя для сільськогосподарських робіт (зубила, підкови, сокири, коси, серпи, лопати, мотики), предмети побуту (навісні замки, ключі, цвяхи, дверні ручки) та будь-який інші інструменти та прилади для господарства. Багато людей знали його і шукали. У нього за…
 
Він був мером, директором школи, учителем, тренером з легкої атлетики, а його талант до письма проявився досить пізно. Дмитро Коренюк з с. Бистрий, Марамуреш, вперше прибув в Україну в 1993 році з нагоди першого міжнародного конгресу гуцулів. Це був момент, коли він закохався в Гуцульщину. Він був вражений його схожістю з його гуцулами з Бистрого, …
 
У населених пунктах, де проживають етнічні українці в зоні Долини Русковa, вирощування худоби та сільськогосподарські роботи були одними з основних занять. Вівчарство в цій місцевості було авторитетним заняттям, оскільки було багато людей, які мали худобу. Вівчарні (“полонини”) були повні вівцями, а також коровами або кіньми. Пан Павло Попович з с.…
 
Робота священика Петра Рагована, пароха Української Православної Церкви в с. Репедя Марамороського повіту, виходить за рамки релігійних служб з нагоди свят. Він добре усвідомлює важливу роль, яку церква відіграє в житті громади. Тому він докладає усіх зусиль, щоб своєю релігійною, культурною та соціальною діяльністю допомогти зберегти мову, звичаї,…
 
Відома своїми сорочками-гуцулками, які вона вишиває. З часом вона урізноманітнила свої вироби і стала своєрідним дизайнером одягу в місцевості, створюючи й інше вбрання з традиційними мотивами: піджаки, сукні, спідниці, жилети або кожухи. Пані Юліка допомогла відродити це ремесло. Вона навчила багатьох людей з Вишівської Долини Марамороського повіт…
 
У традиційних піснях з Долини Рускова можна віднайти широкий спектр почуттів, переживань та історій. Незалежно від події, пори року, заняття, радості чи горя, усі ці теми можна знайти в піснях. Як і скрізь, народна творчість розвивалася і буде розвиватися, незалежно від історичних, соціальних чи економічних умов, вона допомагає краще зрозуміти гром…
 
Чи знаєте ви точну кількість пляшечок у своїй ванній? А що входить до їхнього складу? Наскільки процес виготовлення вплинув на екологію? Цього тижня Аня і Настя проведуть ревізію косметики та побутової хімії. Хто ж переможе в битві за ефективність: доместос чи народні засоби? Проєкт з впровадження підходів кругової економіки в Івано-Франківську під…
 
Василь Попович є справжнім послом гуцульських українців Мараморощини й не тільки. Його діяльність по збереженню та пропаганді традицій гуцульських українців багата і постійно підтримується шляхом популяризації етнографічних, історичних та туристичних цінностей в етнічних громадах по обидва боки Тиси. Усі його заходи та зусилля здійснюються в ім’я т…
 
Гаврило Клемпуш був самоуком, навчився читати і писати з молитовників та «Кобзаря» Тараса Шевченка. Для нього рідне село, рідний край займає важливе місце в серці, душі і його творчість. У 50-60 р. минулого століття, коли українська література Румунії була ще в самому зародку, Гаврило Клемпуш з Мараморського села Вишівська Долина був відомим як пое…
 
Місто теплих та відкритих людей, “воріт у Карпати”, місце реалізації шалених ідей та неспішного життя. Ми — в Івано-Франківську, у серці нашого подкасту на Urban Space Radio. Ми почуємо 3 історії переїзду: хтось закохався у нього до нестями, а хтось вже взяв все від нього і готовий рухатися далі. Це — Олександр з Кропивницького, фасилітатор Іншої О…
 
Коли він починає грати, усі історії його дитинства та юності немов оживають. Він навчився грати на скрипці самостійно, із пристрасті, а згодом став одним із «хеґедушів» тієї місцевості. Іван Лавер – один з небагатьох музикантів у с. Репедя, який знає давні традиційні пісні і передав їх також одному зі своїх синів.…
 
Горщики, каструлі, ручні пилки, ярмо для волів, гаки, дерев’яні ложки, тарілки, кошики для хліба, глечики, постоли, свистки, керамічні миски, пляшки для горілки, колеса від возів, ковші, ополоники, качалки, торби, мішки, веретена, дерев’яні відра, різні ткані предмети – всі мають своє місце, дбайливо розміщені у дворі пана Николая Марiчека. Він вва…
 
Перед весіллям або перед храмом церкви Василина Бензар дуже зайнята. Вона керує залізною рукою кількома членами своєї родини, включаючи доньку, невістку, онучок та правнучок, щоб вчасно закінчити роботу. Зелений вінок – це етнографічний символ українців з с. Поляни, і барвінок та тую потрібно дуже оберігати, щоб досягти очікуваного ефекту. Все пови…
 
Як кіно впливає на міжнародні відносини, розвиток культури та як жінки вплинули на це — розповідає: Надя Парфан, кінорежисерка, культурологиня, громадська активістка, співзасновниця Міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86» у Славутичі, компанії-дистриб’ютора документального кіно 86PROKAT та Оля Райтер, CEO мистецької формації Wiz-Art. The po…
 
Бути власницею книгарні: сучасні виклики України для всіх. Як книгам та книгарням вижити в час кризи розповідає: Марина Лібанова, директорка книгарні “Букініст” та Катя Іванова, директорка книгарні і галереї “Книжковий Лев” The post Жіночі книгарні у некнижковий час first appeared on Urban Space Radio.…
 
Жіночий вплив на професію “архітектор” на прикладі одного міста розповідають: Христина Бадзян, архітекторка, дизайнерка, засновниця архітектурного бюро re+ (Львів), та Тетяна Казанцева, доцентка кафедри Дизайну та основ архітектури і кафедри Містобудування Національного університету “Львівська політехніка”, консультантка архітектурних проектів (Льв…
 
Ви знали, що на народних інструментах жінкам забороняли грати ще кілька десятків токів тому? Як попри різні аспекти життя музиканток, вони черпають натхнення та роблять пісні з українського культурного коду розповідають: Марина Круть — співачка, бандуристка, викладачка бандури та Анастасія Войтюк — менеджерка культури (організаторка Бандурфесту), б…
 
Мар’яна Семенишин — спеціалістка програм міжнародної технічної допомоги та Іванна Плахотнюк, консультант військових та дипломатичних місій Канади, засновниця україно-канадського кінофестивалю. The post Дівчата понад кордонами first appeared on Urban Space Radio.Urban Space Radio
 
Невелика дерев’яна церква “Вознесіння Господнього” в с. Поляни Марамороського повіту, Румунія, відіграє важливу роль в історії жителів цього регіону. Вона була побудована незабаром після прибуття на ці землі деяких мешканців слов’янського походження, з країв з християнською вірою – Польської Галичини. Зараз очікується відновлення цього культового м…
 
Колишня прибудова з с. Репедя Марамороського повіту була пристосована та облаштована за рахунок коштів AFCN (Адміністрація Національного фонду культури) предметами, характерними для традиційної культури українців-гуцулів цієї зони, а згодом стала Музейною колекцією. Проект був здійснений Фундацією гуцульських українців Румунії у партнерстві з Асоці…
 
Дві одвічні проблеми: “немає що вдягти” і “речі не влізають у шафку”. Цього тижня Аня та Настя розбиратимуть свої гардероби до літа. Що нині в моді на селі і чи всі покупки свідомих брендів – насправді свідомі – дізнаємось в епізоді. Проєкт з впровадження підходів кругової економіки в Івано-Франківську підтримується Посольством Швеції в Україні за …
 
Сьогоднішній наш епізод про Одесу. Вона завжди асоціюється з відпочинком, медовою пахлавою і Привозом. Але разом з тим є інша Одеса, не туристична, а цілком буденна. Яким є це місто, ми розпитали у трьох людей, які переїхали сюди не так давно. Перуанець Нівіо — музикант та власник бару. Він пожив у Києві, Ялті і тепер в Одесі. Українка Аля та франц…
 
У свої 55 років Юр Лавер, якого прозивають Мекулаюскі, має багато весіль, на яких він був музикантом або хеґедушем, як кажуть на місцевому діалекті. Тому він дуже добре знає звичаї та пісні, характерні для весіль з Репедя (інша назва – Кривий) повіту Марамуреш. Він грав на скрипці, зонгорі, барабанах і співпрацював з багатьма іншими музикантами зон…
 
Іван Попович – будівельник, розуміється на багатьох роботах, з багатим досвідом на різних етапах будівництва. Проте котедж Плай з с. Репедя Марамороського повіту має особливе значення для нього та його родини, будучи побудований майже повністю ним. Все почалося з його брата Павла, який подався за кордон у 16 років і вирішив інвестувати в котедж поб…
 
Дерев’яний будинок пана Дмитра Холдіша з хутора Пентая, що знаходиться в Марамороському с. Поляни, став ґаздою багатьох традиційних предметів, які пан Думітру протягом багатьох років збирав у місцевих жителів. Він дуже хоче, щоб ці предмети колись знайшли своє місце в музеї, і, можливо, колись саме цей будинок і стане ним. Він був бібліотекарем і д…
 
Для людини, яка приїжджає на Гуцульщину, тутешня мова може здатися незвичною і навіть незрозумілою. Чи існує гуцульський діалект і чим він відрізняється від літературної мови? Про це розповідають Галина Гречук із Верховини, яка уклала словничок гуцульських говірок, етнограф і поет Василь Зеленчук із Криворівні та кандидатка філологічних наук Інстит…
 
Loading …

Короткий довідник

Google login Twitter login Classic login