Кожен день 8% людей зустрічають на вулиці серійного вбивцю, — Спартак Суббота

Цією людиною був Альберт Ейнштейн

В студії Громадського радіо практикуючий психіатр і психоаналітик Спартак Суббота та ведуча програми Міріам Драгіна. Міріам Драгіна: Скільки ти займаєшся цією темою, з чого почалася така пристрасть? Спартак Суббота: Десь з лютого. Один з моїх начальників займався затриманням відомого серійного вбивці Сергія Ткача. І в нього були матеріали. Частину з них він приносив на роботу. Я зацікавився і захотів дізнатися, що це за сфера роботи така. Коли ознайомився з частиною матеріалів, попросив в нього ще і почав заглиблюватися дедалі більше. Дійшов висновку, що зараз немає якихось зрушень в розслідуванні серійних вбивць. Система стара і не дуже-то й працює. Якщо закордоном ФБР розвивають цей напрямок і в них є цілі відділи по затриманню таких злочинців, натомість в нас навіть в Кримінальному кодексі немає навіть поняття «серійний вбивця» Міріам Драгіна: Можливо,в нас не так їх і багато, тому це і непотрібно? Спартак Суббота: В нас їх достатня кількість. Причому такі відомі серійні вбивці як Теодор Банді, Джон Гейсі, Річард Чейз примітивні на фоні наших серійних вбивць, на рахунку яких за 100 вбивств. Приміром, Ткач написав більше 100 явок з повинною. Тобто вбив більше 100 людей. Коли давав інтерв'ю, сказав, що якщо йому заплатять хорошу суму, він розповість по кожному вбивству все. Пригадає все, що потрібно. Повністю опише процес: що він відчував, коли здійснив перше вбивство, як він прийшов до цього, які шляхи відступу він знаходив. В нас, насправді, серйозніші масштаби серійних вбивств. Якщо той же Джеффрі Дамер , який в Америці вважається дуже страшним злочинцем, здійснив до 20 вбивств, то в нас середня статистика — 40 - 55. Міріам Драгіна: В чому причина? Чому в Україні серійні вбивці набагато «серійніші» ніж за кордоном? Спартак Суббота: Гадаю, це більше соціокультурні особливості. Це по-перше. По-друге, система піймання не налагоджена. Якщо хтось зникає, або було здійснено вбивство, в нас просто немає матеріальної бази, немає мотивації у служителів, щоб цим займатися. Адже економіка держави так збудована, щоб не дуже заохочувати до цього. В Америці розслідуваннями вбивств займається ціла структура. Багато хто бачив різні фільми, де показують, як відбувається затримання серійних вбивць. Це не в точності так, але наближено до правди. Люди кидають усі сили на те, щоб упіймати злочинця. В нас не так. В нас дуже багато знаходиться скелетованих трупів. Оцінюючи фабулу вбивства їх можна було б прив’язати до якогось злочинця, але вже немає сенсу. Взагалі найбільша кількість вбивць по статистиці в Ростові. Міріам Драгіна: Але якщо вже з'являються молоді спеціалісти, які починають вивчати цю тему, щось має змінюватися. Так? Спартак Суббота: Так, зокрема правоохоронні органи запрошують різних експертів. Нехай не на офіційних засадах, але хоча б в форматі консультацій. Привертають увагу психологів, зокрема профайлерів. Є така область психодіагностки, як профайлінг, яка вивчає манери і оцінку поведінки людини за допомогою його характеристик. Міріам Драгіна: Навіщо це робити — спілкуватися з ними, вивчати їх. Що це дасть? Спартак Суббота: Наведу приклад. Був такий серійний вбивця на прізвисько «нейлоновий» — Теодор Банді. Він був страчений. Вбивав повій. Роберту Ресслеру, який розслідував серійні вбивства і був спеціалістом в галузі поведінкової психології Банді дав дуже цікаву наводку: злочинець завжди повертається на місце злочину. Тому, що в них залишається емоційна прив’язка. До останнього місця вбивства, чи до того, що запам’яталося найбільше. Завдяки цьому Ресслер розкрив злочини багатьох серійних вбивць, зокрема Джеффрі Дамера. Тобто, такі деталі відігравали важливу роль. Міріам Драгіна: Як Теодор Банді дізнався, що й інші серійні вбивці також відчувають потребу повертатися на місце злочину? Спартак Суббота: В більшості серійних вбивць модель виконання злочинів дуже схожа. До факторів, які можуть сформувати з людини душогуба, відноситься пережита травма в дитинстві. Тому виникає відчуття незавершеності і бажання реалізувати свої базові потреби. Повертаються маніяки-вбивці через хвилювання, чи усі сліди замели. А також, щоб возз'єднатися з моментом, коли вони це здійснювали. Адже більшість з них відчувають сексуальне збудження під час вбивства. Міріам Драгіна: Як саме Теодор Банді знав, як себе поводять інші? Він не досліджував чи ні цю тему? І чи притаманне серійним вбивцям вивчати один одного? Спартак Суббота: Я гадаю, що це було припущення, але досить влучне. Просто, під час бесіди з Ресслером він описував свої відчуття, коли повертався на місце вбивства. Скоріше за все це і наштовхнуло на таку думку. Прив’язка до місця злочину дуже важлива для серійних вбивць. В них бідний емоційний спектр. Більшість з них психопати, тому пережити ті емоції знову, вони можуть тільки створивши подібні умови. Міріам Драгіна: Які бувають типи вбивств і чи завжди вони гвалтують своїх жертв? Як це взагалі можна класифікувати? Спартак Суббота: Є розподіл за методом, мотивом та територією. Щодо останньої, найглобальнішої: припустимо, територія закріплюється за вбивцею. Потім з неї він обирає певну область. Там працює, або мандрує. Є мандруючі маніяки — їздять з штату в штат. Приміром як Зодіак. Він скоїв вбивство і залишився безкарним. Міріам Драгіна: Він і досі залишається безкарним? Спартак Суббота: Так, є якісь здогадки. Експертиза зараз намагається підтвердити, що Зодіаком міг бути журналіст, який працював на типографії. Але таких прямих доказів немає. Скоріше за все він вже помер. Міріам Драгіна: Трохи пояснимо нашим слухачам, хто він такий — Зодіак, скільки в нього жертв і де саме він працював? Спартак Суббота: Точну кількість жертв Зодіака складно назвати. Він працював у різних штатах. В Каліфорнії (Сан-Дієго), Вісконсіні. Їздив по різним штатам і здійснював злочини, давав підказки слідчій групі, щоб вони його або піймали, або намагалися піймати. Таким чином він демонстрував свою владу над ними. Якщо брати класифікацію за мотивом, то він був «владолюбець». Йому подобалося доказувати те, що він сильніше за інших, відчувати свою домінантність. Були ситуації, коли він не вбивав людей, а просто їх ранив. Жертви виживали і давали наводки: як він виглядав, у що був одягнений. Міріам Драгіна: Цікаво зрозуміти їх і дізнатися, як діють ті чи інші вбивці? Який, приміром тип серійного вбивці в Онопрієнко, з яким ви особисто спілкувалися? Спартак Суббота: Він «владолюбець». Фабула вчинення вбивства була приблизно така: вбивав людей в машині, залазив всередину авто і все, що знаходив корисного забирав.Під час інтерв’ю він пояснював, що потім віддавав ці речі дружині. Вона відгукувалася про нього дуже добре і ніяких проблем у сім'ї. Сусіди та знайомі також характеризували Онопрієнко як порядного сім'янина. Справа в тому, що скоюючи злочин, мотивом була не нажива. Це вторинне. Головна потреба — влада над іншими. Наведу приклад вбивства усієї сім’ї в квартирі. У віддаленій кімнаті сиділа дівчинка, яка прийшла в гості до цієї сім’ї. Вона сиділа і молилася. Підходячи до неї, він сказав: «Навіщо ти молишся? Бог тобі не допоможе. Зараз усе вирішую я». І так він її застрелив. Справа в тому, що потреба у владі, робить його також почасти вразливим. Знаючи мотив та метод вбивства, можна їх зловити. Справа в тому, що із владолюбцями трохи простіше. З місіонерами також нескладно. Останні ті, хто скоюють вбивства, щоб. так би мовити, очистити планету Земля. Міріам Драгіна: Це ті, в кого є така велика місія, як вони вважають? Спартак Суббота: Так, Джек Потрошитель вважається місіонером. Він вбивав жінок легкої поведінки. Хтось вбиває темношкірих, хтось мусульман. Важливо не плутати, як от з Андерсом Брейвіком: він не серійний вбивця, він імульсивний вбивця, масовий. Серійний вбивця характеризується трьома і більше вбивствами з перервами між кожним не менш ніж півтора тижня. Так званий «період охолодження». Людина після вбивства повинна ще й відпочити емоційно. Їй не властиво вбивати людину. Повторю на всяк випадок, якщо ви не почули. Різниці між імпульсивним вбивцею та серійним вбивцею в тому, що серійний вбивця робить свій злочин з перервою в один тиждень. І це має бути мінімум три жертви. Хтось робить коректування цього визначення. І додає, що фабула вбивства повинна бути схожою, або знаряддя злочину має бути схожим. Проте, насправді це принципово. Багато хто скоює такі злочини також імпульсивно, знаходячись в стані афекту. Наприклад, в планах було використати холодну зброю, а вийшло так, що задушив. Міріам Драгіна: Якщо щось іде не так, вони починають нервувати? Чи вони нормально себе почувають і оперативно приймають рішення? Спартак Суббота: Все дуже індивідуально. Є ті, хто дуже педантичні та обсесивні (синдром нав'язливості). В них нав’язливі думки і їм цю історію потрібно пропрацювати. Людина, яка в дитинстві була пригноблена своєю матір’ю, не отримувала любові, бачила насилля в родині, при вбивстві свого кривдника скидає таким чином напругу. Якщо щось йде не так, це може вибити його з колії. Але не у всіх так. По методу вчинення злочину є два типи серійних вбивць: організовані несоціальні та дезорганізовані асоціальні. Перший тип — це вбивці із середнім, або високим рівнем інтелекта. Вони соціалізовані і можуть знаходитися в суспільстві. Товариські, харизматичні, легко входять в довіру. Такі люди частіше описуються іншими як вискокомунікабельні, як от Онопрієнко. Міріам Драгіна: Тобто здогадатися взагалі неможливо, чи є людина серійним вбивцею? Він існує поміж нас і почуває себе досить спокійно. В нього немає відчуття провини за те, що він робить? Спартак Суббота: Він не відчуває провини тому, що в нього порушена емпатія. Поняття «співпереживання» відсутнє. Це, скажімо, соціальні хижаки. Вони можуть відчувати спотворене відчуття сорому, співчуття чи чи самотності. Нудьга психопата, серійного вбивці-психопата буде відрізнятися від нашою з вами нудьги Міріам Драгіна: Скільки їх серед нас? Спартак Суббота: Точну кількість підрахувати неможливо. Але я стикався зі статистикою, де в середньому 8% людей в день зіштовхуються із вбивцею, якого ніколи не спіймають.